Головна » Статті » Сценарії до свят » Сценарії |
Новий рік
для старшунів Стіл. На столі чай. Сидять двоє. Ларін: Ну,
що, капітан Казанцев, він же Казанова, через твої любовні походеньки нам
сьогодні чергувати по відділку? Казанцев:
Не можна кохання в душі прив’язати, Не можна
чекати, чи просто сидіти. В красивих
дівчат щоб очей не зламати, Та як в
цьому світі народяться діти. Ларін: Ти,
Казанцев, свою лірику залиш для дівчат. І мене на рифмологію не підбивай. Сиджу ось
з тобою на опера схожий, А за
вікном вечір тихий, погожий. І люди
удома столи накривають, А я тут з
тобою чаї розпиваю. Казанцев:
Браво, браво, браво! Ларін, а хочеш свіжий анекдот? Значить так: Питає суддя
підсудного: „Чому ви тричі підряд пограбували один і той самий магазин?” „Річ у тім, пане суддя, що перший раз я там
взяв плаття для дружини. Але ж ви знаєте жіночі примхи, потім я два рази
приходив його міняти.” Ларін:
Ха-ха-ха. Дуже смішно. Головне, щоб ніяких пограбувань не було сьогодні. Бо як
Новий рік зустрінеш, так його і проведеш. (заходить няня Віка) Віка:
Очуміти! Справжні менти. Казанцев:
Мадам, дозвольте представитися: Казанова, капітан міліції Казанцев. Ларін:
Андрій. Капітан міліції Ларін. Віка: Дуже
приємно. Я – Віка, няня Шаталіна Максима Вікторовича, точніше його дітей. Ларін: І
що чарівна няня Віка шукає у нас? Можливо, приємну компанію на Новий рік, тоді
я можу вам запропонувати себе як кандидата. Казанцев:
Капітан Ларін хотів сказати, що він кандидат на чергування у відділку. Інша
справа я: вільний, неодружений, приємний, який може і хоче показати вам місто. Віка:
Очуміти! Які цікаві методи роботи сьогодні у міліції… Я з заявою прийшла І речдок вам принесла. Новорічного свята діти чекають, Та Діда Мороза ще й досі немає. Це є неприємність, скоріше це
драма. А ось і речдок – це його
телеграма. Ларін: (читає телеграму) „Ви нас зустрічайте, ми вже у
польоті Летимо ми до вас на своїм
вертольоті. Казанцев:
О, Господи, та хто ж це в наш час вибирає такий вид транспорту. Нема
скористатися послугами компанії „Авіалінії України”, або 600-тим Мерседесом. Ларін:
Який мерс? Він же з казки, а там в основному олені, сані, килими літаючі. Казанцев:
Який відсталий народ ці казкарі. Просто антикваріат якийсь. Інша справа ми,
молоді, чи не так няня Віка? Може взяти нам таксі і … Віка:
Заяву прийміть про зникнення Діда Мороза і Снігурки. Міри прошу я прийняти І для нас їх рошукати. Ларін:
Заява в обмін на телефон. Віка: Та,
будь-ласка, ось візьміть. Буде час тоді дзвоніть. Казанцев:
(вириває візитку у Ларіна) Це спеціалізація моя, так що дзвонити буду я.
(придивляється) От чорт, Іжевська Жанна Аркадіївна. От нянька, розіграла нас як
дітей. Ларін: Так тобі і треба. Думай краще, що будемо
робити із заявою Прудковської Віки. Казанцев:
Так, не сміши мої підкови. Невже ти думаєш що це серйозно? Ларін:
Думає у нас керівництво, а ми – працюємо. Пропоную зустрітись з інформатором.
(виходять) (інформатор
Петро сидить на газеті і читає газету) Ларін:
Здоров, Петро. (забирає газету і сідає поряд на неї) Петро:
Здоровіших бачили, громадянин начальник. Чого такий лимонний? Ларін: Та
дружина від Дукаліса пішла, не лишила йому ні копійки. Петро: Та
це не проблема. От моя теж не лишила мені ні копійки, але навіть не збирається
йти від мене. Оце біда так біда. Казанцев:
Може ви ще поплачите тут разом, а я піду десь з кимось познайомлюся. Ларін:
Значить так, Петро, слухай сюди: зараз підключаєш всю свою босоту, трясеш,
перевертаєш місто, а Діда Мороза і Снігурку у відділок приводиш. Зрозумів? Петро:
Впав в дитинство наш Андрюха, Для лапші
розвішав вуха. Зайди в
кафе, де грають „Мурку” Склеїш там
любу Снігурку. Казанцев:
Тихо – тихо. Ти тут нам культурним людям не грубіянь. Це справа честі і
мундира, трьох дітей і однієї няньки. Петро: Я
так і знав. Шерше ля фам. Добро,
піду, буду шукати. А що я
буду з цього мати? Ларін:
Вибирай: Страхи в
„мавп’ятнику” нічні, Чи курси з
віником річні? Петро: Злі
ви, а я до вас з вірою і правдою. Казанцев:
На ось, цукерку. Глюкоза допоможе тобі швидше бігати. Вперед, брат,
вперед.(хлопає по плечу) (повернулися
у відділок. Приходить Віка з Машею і Ксюшею. Ларін: О,
няня Віка, а де ж кружка? А з вами що, ваша подружка? Віка:
Очуміти? Це Маша і Ксюша – дочки Максима Вікторовича. А за комплімент на
рахунок моєї молодості – окреме „мерсі”. Маша:
Віка, давай я піду просто на дискотеку. Для чого мені твій Дід Мороз. Ти хочеш
щоб мене засміяли однокласники? (збирається
іти) Віка:
Стояти! Ніхто нікуди не йде. Доки наша доблесна міліція не доставить нам сюди
цілими і неушкодженими Діда Мороза і Снігурку. Ксюша:
Якщо комусь цікаво, то Дід Мороз і Снігурка – вигадані казкові неіснуючі
персонажі, придумані дорослими з метою керування діями дітей шляхом свідомого
перекручування дійсної реальності, щоб підпорядкувати поведінку дітей інтересам
дорослих. Казанцев:
Дитинко, ти що тільки що сказала? Ксюша:
Пояснюю для капітана міліції: Міф, казка – це лише вигадки дорослих для
затуманення мозку дитини, що породжує уяву. Давайте я уявлю собі Діда Мороза і
Снігурку і ми підемо додому. Шкода тільки, що уява нематеріальна субстанція. Казанова:
Маленька ти наша, розумна, аж страшно. На, з’їж цукерку. Ксюша:
Дякую. Казанова:
Нема за що. Ксюша:
Сама знаю, що нема за що, але няня Віка вчила мене дякувати людям. Ларін:
Стоп. А у нас є одна підозріла особа. Іменує себе Попелюшкою. Ксюша, може ти
допоможеш нам розібратись і вияснити чи вона справжня? Ксюша:
(сідає на стіл) Легко! Шляхом дедуктивного мислення. По-перше, Попелюшка –
дівчинка. Ларін: Тут
співпадає, давай, Казанова, веди її сюди. (заходить Попелюшка) Ксюша:
По-друге, Попелюшка любить тварин. Як у тебе з цим? Попелюшка:
(киває що так) Ксюша:
По-третє, Попелюшка танцювала на кухні з віником. Перевіряли? Ларін: Ні,
але зараз зробимо. Маестро, музику.
Попелюшці - віника. (Попелюшка танцює з віником) Ксюша:
По-четверте, вона ще повинна вміти співати. Ларін:
Мікрофон Попелюшці. (Попелюшка співає пісню) Ксюша: То
які у вас сумніви.? Ларін:
Ксюша, ти геній. Віка: А
то? Наша Ксюша - майбутній Шерлок Холмс. Маша: Так,
Шерлок Холмс, Доктор Ватсон і місіс Хатсон. Якщо ми вже тут надовго, то давайте
хоч телевізор подивимося. Казанцев:
А що там дивитися, крім реклами і новорічних пісень? (пісня 11 клас, Кислий Микола) Маша:
Віка, або ми йдемо додому, або ти дозволяєш вдягти мені мініспідницю. Віка: Ми
йдемо додому. (виходять) Казанцев:
Ех шкода, такі дівчата пішли. (приглядається і бачить записку на ниточці) О, мабуть
це вони загубили. (дістає і читає) „Ця
ниточка приведе вас до розв’язання проблеми у пошуках Діда Мороза і Снігурки в
тому випадку, коли її смикне людина з такими ознаками: волосся ні світле, ні
темне; ріст не великий, не малий; очі не голубі і не карі; і зараз
посміхається” (знаходить
таку людину серед присутніх, вона тягне нитку на рахунок: один-два-три і десь
вибухає хлопавка) Казанцев:
О, тут ще з іншої сторони припис: „Ха-ха-ха”. Ну жартівники начувайтесь, знайду
- в білий колір перекрашу. Ларін: Що,
Казанова, підірвали твій авторитет? … Та щось не чути і не видно нашого
інформатора. (заходить Петро з „Чаклункою”) Казанцев:
О! Легкий на спомин. Ти кого нам привів? Хіба вона схожа на Снігурочку чи Діда
Мороза? Петро: Не
кип’ятись, товариш капітан. Вона точно знає де їх треба шукати. Її тільки треба
потрясти і вона вам все розкаже. Ларін: Ну,
от довір такій людині справу, він обов’язково її спаплюжить. Іди вже звідси. Казанцев:
(до „Чаклунки”) Що, шановна, будемо признаватись самі, чи допомогти? Чаклунка:
А ти питай, може я тобі сама все розкажу. Казанова:
Ти знаєш де зараз Дід Мороз і Снігурка? Чаклунка:
Знати не знаю, але можу підказати код до Інтернет-скриньки, де є інформація про
це. Пиши: А…Я…У…ГАЙ…ХОДИЛА ПО КВІТКУ ОСЬ
ТАКУ (сміється) Ларін: Ах
ти, негідниця, нас дурити? А в мавп’ятник не хочеш? Чаклунка:
Ні, ні, ні. Я все зрозуміла. Є людина, яка бачила їх сьогодні і знає, де вони
можуть бути. Можу скласти фоторобот. Тільки мені потрібен помічник-художник. (конкурс
„Художник” для одного учасника з залу. Суть конкурсу: із зав’язаними очима, під
диктовку Чаклунки малює портрет) Казанцев:
(показує „портрет” що вийшов) Під цей портрет навіть жоден рецидивіст не
підходить. Ларін:
Пропоную. Ідемо на вулицю. Затримуємо усіх підозрілих. Працюємо з ними
конкретно. (ідуть в зал задають будь-які питання і вибирають 5 хлопців і 6 дівчат) Казанцев:
І що ми будемо з ними усіма робити? Навіщо нам їх стільки. Ларін:
Зараз відсіємо лишніх. (конкурс танців „Стань у пару”. Суть конкурсу: 5 хлопців
стоять у центрі спинами один до одного. Навколо під швидку музику танцює 6
дівчат. Як тільки музика зупиняється і змінюється на повільну, дівчата
вибирають собі пару. Хто лишився без пари – вибуває і при цьому забирає
будь-кого із хлопців. Проходить конкурс. Лишається 1 пара) Казанцев:
Глянь на них, щасливі разом. Хай ідуть собі. Ларін: Що
ж нам робити! Може Мухомору подзвонити? Казанцев:
А може собаку викликати? Ларін: А
може пограти в слова-домовлялки? Я перший. (грають у
гру. Перший називає початок музичного гурту, а інший - закінчення.) (Чай –
вдвойом Руки –
вверх Город –
312 ВІА – ГРА Отпетиє –
мошеннікі Дискотека
– Аварія Окен –
Ельзи Друга –
Ріка Танок на
майдані – Конго Вовк і –
семеро козенят Дід Мороз
- Снігурочка) (З’являється
Снігурочка) Казанцев:
Ларін, це мені здається, чи ти теж її бачиш? Ларін: О!
Снігурочка, але де ти була до цих пір? Снігурочка:
Їхала я до дітей, На
святковий ювілей. Джип в
дорозі поломився, Потім рекет
причепився. То
таможники закрили, Але скоро
відпустили. І як бачите
в цей час Я вітаю
щиро вас. Казанцев:
Покажіть мені тих, хто міг забрати свято у дітей, хто хотів образити таку
красу. Ларін:
(Показує „фото”) Подивись уважно, може когось впізнаєш? (снігурочка показує на двох) Казанцев:
(Біжить в зал.) Ти і ти. (хапає двох учнів) Як вам не
соромно, ображати таку чарівність. Значить так, покарання вам – бій за нашими
правилами. (конкурс „Лопни кульку”. Суть: кожному до спини прив’язується надута
кулька. Виграє той чия не лопне.) (заходить
Віка) Віка:
Очуміти! Вони тут граються. Я бачу ви знайшли Снігурочку. А де Дід Мороз? Ларін: А
він… скоро буде. (шепче Казанцеву) Тягни час. Казанцев:
А хочеш я тобі фокус покажу? Віка: Ну
давай. (конкурс
„Ручка в пляшку”. Суть конкурсу: до пояса на ниточці прив’язується ручка.
Довжина нитки нижче колін. Учасники мають ручкою попасти в отвір пляшки не
використовуючи рук) (художні номери класів) (виходить Ларін в костюмі Діда Мороза) Ларін-
Д.М.: Добрий вечір вам, громадо! Бачу, що
зустріли радо. Зачекались
ви на нас, Забарились
ми до вас. Снігурочка:
Вини тут нашої нема, Всьому
виною ніч й пітьма. Та ми вже
тут і вас вітаєм. І здоров’я
всім бажаєм. Ларін (Дід
Мороз): Через ріки, через гори Прокладали
до вас путь. Не злякали
нас морози. Хуртовини,
що гудуть. Снігурка:
Із вітанням новорічним Входимо у
кожен дім. Щастя,
радості сьогодні Вам
бажаємо усім. Зростайте,
мужнійте, навчайтесь, Дружіть і
завжди усміхайтесь. Хай
радісним буде цей рік, А щастя із
вами навік. (З іншої
сторони зали заходить не зрозумілий дід з посахом і бородою) Віка:
Очуміти! Ще один дід. І хто з вас справжній? Дід Мороз
(справжній): Я і є справжній. Та зустрів
я розбишак, Не
повірити ніяк… Хтось їм
дав такий наказ: Не
впускать мене до вас. Не дали
сказать ні слова Не охайна
у них мова Шубу
вкрали і торбину Ще й
побили мені спину. Казанцев:
Знов заява, кримінал І під
Новий рік аврал. Дід,
писать заяву будем? Чи в честь
свята це забудем? Дід Мороз:
Господь із ними, вже нехай… Боже,
розуму їм дай. Добрими в
житті щоб стали. Старість
щоби шанували. Ларін: (знімає шубу) Ось візьми, дарую. Носи на
здоров’я. Снігурочка: Хай цікавим життя буде, Хай
шанують, цінять люди. Хай в
сім’ї буде достаток Щастя йде
у кожну хату. Дід Мороз: Нехай ввечері і зрання Всі
збуваються бажання. Хай
щастить же вам в усьому І в
великому й в малому. Усі
хором: З НОВИМ РОКОМ!!! (святкова
дискотека) | |
Переглядів: 31046 | Рейтинг: 1.9/10 |
Всього коментарів: 0 | |